рубель

I. Рубель, -бля

м.

1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу.

2) Валекъ для катанія бѣлья — толстая плашка съ зарубками и рукоятью. Як гарний рубель, широкий та важенький, так і сорочки гарно покачаєш. Харьк. Ой бив рублем і качалкою. н. п.

3) = рубеж 1. Шух. І. 206, 209.

---------------

II. Рубель, -бля

м. Рубль, денежная единица. ум. рублик. Несу рублика золотого викупляти коня вороного. Чуб. V. 586. ув. рубляка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубель — -бля, ч. 1》 Вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни. 2》 Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб утримати вантаж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рубель — рубе́ль 1 іменник чоловічого роду карбованець розм. рубе́ль 2 іменник чоловічого роду дошка для качання білизни Орфографічний словник української мови
  3. рубель — Бля, ч., розм. Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном чи снопами й притягують за кінці мотузкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж. З зазубринами грім, немов рубель, пригнічує поважні хмари-гарби і часто падають їздового удари... (ЧТ:155). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. рубель — РУБЕ́ЛЬ¹, бля́, ч., розм. Те саме, що карбо́ванець 2. Із копійки рублі робляться (Номис, 1864, № 9919); — Ой, на ж тобі, синку, Рубля золотого, Купи собі, синку, Коня вороного (Укр.. лір. Словник української мови в 11 томах
  5. рубель — РУБЕ́ЛЬ¹, бля́, ч., прост. прост. Те саме, що карбо́ванець 2. Із копійки рублі робляться (Номис); – Ой, на ж тобі, синку, Рубля золотого, Купи собі, синку, Коня вороного (з народної пісні)... Словник української мови у 20 томах
  6. рубель — РУБЕ́ЛЬ (вузька дошка з ручкою та поперечними зарубками для качання білизни), МАГЛІВНИ́ЦЯ діал., МАҐІЛЬНИ́ЦЯ діал. Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Ю. Словник синонімів української мови
  7. рубель — Рубе́ль, -бля́; -блі́, -блі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)