рубець

Рубець, -бця

м.

1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у.

2) = шрам.

3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. ум. рубчик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубець — рубе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рубець — див. шрам Словник синонімів Вусика
  3. рубець — ЗА́РУБКА (виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою чи іншим знаряддям), ЗАРУ́БИНА, НА́СІЧКА, НА́ДСІ́ЧКА, КАРБ, РУБЕ́ЦЬ. — Зробимо зарубки на деревах... Камінців накидаємо... Щоб не сплутатись, не згубити слід (Ю. Словник синонімів української мови
  4. рубець — [рубец'] -бц'а, ор. -бцем, м. (на) -бц'і, мн. -бц'і, -бц'іў Орфоепічний словник української мови
  5. рубець — -бця, ч. 1》 Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь. 2》 Слід на шкірі у вигляді невеликої складки від рани, що загоїлася, від побоїв (ременем, батогом і т. ін.); шрам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рубець — (на тілі) шрам; (кухля) крайка; (башти) зубець; (шитва) шов. Словник синонімів Караванського
  7. рубець — (сдежини) руб, (на тілі) близна, пруг, див. шрам моск. близна Словник чужослів Павло Штепа
  8. рубець — до рубця́, зі сл. змо́кнути, промо́кнути і под. Дуже сильно, повністю. Якщо ж дощ захопив нас у степу, то, промоклі до рубця, ми в такий день маєм право гнати худобу додому раніше (О. Гончар). до ру́бчика. Фразеологічний словник української мови
  9. рубець — РУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь. [Кушнірук:] Дивіться сюди, поки свічка не догорить до цього рубця, щоб і з місця ніхто не рушав (С. Словник української мови у 20 томах
  10. рубець — Рубе́ць, -бця́; -бці́, -бці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. рубець — РУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь. [Кушнірук:] Дивіться сюди, поки свічка не догорить до цього рубця, щоб і з місця ніхто не рушав (Вас. Словник української мови в 11 томах