рубцевий
РУБЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 2;
// Викликаний рубцем, пов’язаний з появою рубця.
При пораненнях грудної клітки віддаленими наслідками є рубцеві процеси в самій легені і в плевральній порожнині, які порушують дихання (Курс патології, 1956, 52);
Другим видом захворювання стравоходу є його рубцеве звуження (Наука.., 3, 1957, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубцевий — рубце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- рубцевий — -а, -е. Прикм. до рубець 2). || Викликаний рубцем, пов'язаний з появою рубця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубцевий — РУБЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 2; // Викликаний рубцем, пов'язаний з появою рубця. Бджолиний клей розм'якшує рубцеву тканину, стимулює грануляцію й регенерацію пошкоджених ділянок шкіри, тобто сприяє загоюванню ран, виразок (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах