1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рубцевий

рубце́вий

-а, -е.

Прикм. до рубець 2).

|| Викликаний рубцем, пов'язаний з появою рубця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубцевий — рубце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рубцевий — РУБЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 2; // Викликаний рубцем, пов'язаний з появою рубця. Бджолиний клей розм'якшує рубцеву тканину, стимулює грануляцію й регенерацію пошкоджених ділянок шкіри, тобто сприяє загоюванню ран, виразок (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. рубцевий — РУБЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 2; // Викликаний рубцем, пов’язаний з появою рубця. При пораненнях грудної клітки віддаленими наслідками є рубцеві процеси в самій легені і в плевральній порожнині, які порушують дихання (Курс патології, 1956, 52)... Словник української мови в 11 томах