рубідій
РУБІ́ДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент — м’який, сріблясто-білий метал, схожий своїми властивостями на калій і натрій.
Калій, що є в першій групі, виявляє велику схожість з рубідієм, що стоїть у шостому ряду (Заг. хімія, 1955, 83);
Серед радіоактивних елементів, розпад яких поповнює баланс тепла Землі, найважливіші уран, торій, калій, рубідій (Наука.., 1, 1957, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубідій — рубі́дій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- рубідій — -ю, ч. Rb. Хімічний елемент, проста речовина якого – дуже м'який сріблястий лужний метал; на повітрі спалахує, з водою вибухає. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубідій — РУБІ́ДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент – м'який, сріблясто-білий метал, схожий своїми властивостями на калій і натрій. У природі рідкісні лужні метали – рубідій і цезій здебільшого трапляються разом (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- рубідій — рубі́дій (від лат. rubidus – темно-червоний, багряний) хімічний елемент, символ Rb, ат. н. 37; сріблясто-білий метал. Застосовують у фотоелементах, лампах денного світла тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- рубідій — Rb, хіміч. елемент із атомним числом 37; сріблясто-білий, дуже м'який метал; найбільш електропозитивний із усіх елементів; хіміч. дуже активний, при сполученні з водою загорається — утворюється гідроокис р., RbOH; застосовують у фотоелементах; відкритий 1861 Бунзеном і Кірхгофом. Універсальний словник-енциклопедія