1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рубідій

рубі́дій

-ю, ч.

Rb. Хімічний елемент, проста речовина якого – дуже м'який сріблястий лужний метал; на повітрі спалахує, з водою вибухає.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубідій — рубі́дій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. рубідій — РУБІ́ДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент – м'який, сріблясто-білий метал, схожий своїми властивостями на калій і натрій. У природі рідкісні лужні метали – рубідій і цезій здебільшого трапляються разом (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. рубідій — рубі́дій (від лат. rubidus – темно-червоний, багряний) хімічний елемент, символ Rb, ат. н. 37; сріблясто-білий метал. Застосовують у фотоелементах, лампах денного світла тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. рубідій — Rb, хіміч. елемент із атомним числом 37; сріблясто-білий, дуже м'який метал; найбільш електропозитивний із усіх елементів; хіміч. дуже активний, при сполученні з водою загорається — утворюється гідроокис р., RbOH; застосовують у фотоелементах; відкритий 1861 Бунзеном і Кірхгофом. Універсальний словник-енциклопедія
  5. рубідій — РУБІ́ДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент — м’який, сріблясто-білий метал, схожий своїми властивостями на калій і натрій. Калій, що є в першій групі, виявляє велику схожість з рубідієм, що стоїть у шостому ряду (Заг. Словник української мови в 11 томах