рудиментарний

РУДИМЕНТА́РНИЙ, а, е.

1. біол. Який є рудиментом (у 1 знач.).

В тілі каракатиць і кальмарів збереглася рудиментарна раковина у вигляді вапняної пластинки (Наука.., 2, 1958, 24);

Змієподібні ящірки.. або зовсім позбавлені кінцівок, або мають лише рудиментарні задні кінцівки у вигляді невеличких сосочків (Визначник земноводних.., 1955, 93).

∆ Рудимента́рний о́рган — орган, який утратив своє первинне значення в процесі історичного розвитку організму.

У людини теж є рудиментарні органи: відросток сліпої кишки (апендикс), м’язи вуха (Знання.., 3, 1966, 14).

2. перен., книжн. Стос. до рудимента (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудиментарний — рудимента́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рудиментарний — -а, -е. 1》 біол. Недорозвинений, зникаючий, залишковий. Рудиментарний орган — орган, який втратив своє первинне значення в процесі історичного розвитку організму. 2》 перен., книжн. Стос. до рудимента (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рудиментарний — Зачатковий, недорозвинений, залишковий Словник чужослів Павло Штепа
  4. рудиментарний — РУДИМЕНТА́РНИЙ, а, е. 1. біол. Який є рудиментом (у 1 знач.). У тілі каракатиць і кальмарів збереглася рудиментарна раковина у вигляді вапняної пластинки (з наук.-попул. літ.); Змієподібні ящірки .. Словник української мови у 20 томах
  5. рудиментарний — рудимента́рний (від лат. rudimentum – початок, перша ступінь) первісне значення – зачатковий, пізніше – недорозвинений, зникаючий, залишковий; ¤ р-і органи – органи, які в процесі історичного розвитку організму втратили своє первинне значення. Інша назва – рудименти. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. рудиментарний — Рудимента́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)