1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рудиментарний

рудимента́рний

-а, -е.

1》 біол. Недорозвинений, зникаючий, залишковий.

Рудиментарний орган — орган, який втратив своє первинне значення в процесі історичного розвитку організму.

2》 перен., книжн. Стос. до рудимента (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудиментарний — рудимента́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рудиментарний — Зачатковий, недорозвинений, залишковий Словник чужослів Павло Штепа
  3. рудиментарний — РУДИМЕНТА́РНИЙ, а, е. 1. біол. Який є рудиментом (у 1 знач.). У тілі каракатиць і кальмарів збереглася рудиментарна раковина у вигляді вапняної пластинки (з наук.-попул. літ.); Змієподібні ящірки .. Словник української мови у 20 томах
  4. рудиментарний — рудимента́рний (від лат. rudimentum – початок, перша ступінь) первісне значення – зачатковий, пізніше – недорозвинений, зникаючий, залишковий; ¤ р-і органи – органи, які в процесі історичного розвитку організму втратили своє первинне значення. Інша назва – рудименти. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рудиментарний — Рудимента́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рудиментарний — РУДИМЕНТА́РНИЙ, а, е. 1. біол. Який є рудиментом (у 1 знач.). В тілі каракатиць і кальмарів збереглася рудиментарна раковина у вигляді вапняної пластинки (Наука.., 2, 1958, 24); Змієподібні ящірки.. Словник української мови в 11 томах