1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рудимент

рудиме́нт

-а, ч.

1》 біол. Те саме, що Рудиментарний орган (див. рудиментарний).

2》 перен., книжн. Залишок, пережиток того, що зникло.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудимент — Рудиме́нт: — залишок [35] Словник з творів Івана Франка
  2. рудимент — рудиме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. рудимент — Залишок Словник чужослів Павло Штепа
  4. рудимент — РУДИМЕ́НТ, а, ч. 1. біол. Те саме, що Рудимента́рний о́рган (див. рудимента́рний). Як відомо, до рудиментів належать недорозвинені й сховані під шкірою очі деяких печерних .. тварин (з наук.-попул. літ.). 2. перен., книжн. Словник української мови у 20 томах
  5. рудимент — ПЕРЕЖИ́ТОК (те, що збереглося від минулого; застарілий погляд, уявлення тощо), АНАХРОНІ́ЗМ книжн.; ЗА́ЛИШОК перев. у мн., РЕ́ШТКИ мн., ОСТА́ЧА рідше, ОСТА́ТОК заст., ОСТА́ТКИ мн. заст. (те, що залишилося від минулого); РУДИМЕ́НТ книжн. Словник синонімів української мови
  6. рудимент — Рудиме́нт, -ту; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рудимент — РУДИМЕ́НТ, а, ч. 1. біол. Те саме, що Рудимента́рний о́рган ( див. рудимента́рний). Як відомо, до рудиментів належать недорозвинені й сховані під шкірою очі деяких печерних.. тварин (Знання.., 3, 1966, 14). 2. перен., книжн. Словник української мови в 11 томах