1. Словник української мови в 11 томах

русло

РУСЛО́, а́, с.

1. Заглиблення в грунті, по якому тече річка, струмок і т. ін.

Стаяли живо сніги, розірвала морозні окови Річка і вниз понесла, повінню грає в руслі (Фр., XIII, 1954, 306);

Греблю можна будувати як на сухих балках, так і на руслах, у яких постійно тече вода (Довідник сіль. будівельника, 1956, 168).

2. перен. Напрям, шлях розвитку чого-небудь.

Під час революції більшовики України робили все, щоб залучити в її русло найширші маси народу (Ком. Укр., 2, 1967, 30);

День почався весело. Зорін вирішив спрямувати цю веселість і енергію в корисне русло (Трубл., Лахтак, 1953, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. русло — русло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. русло — [русло] -ла, м. (на) -с'л'і, мн. русла, русеил два русла Орфоепічний словник української мови
  3. русло — -а, с. 1》 Заглиблення в ґрунті, по якому тече річка, струмок і т. ін. 2》 перен. Напрям, шлях розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. русло — Річище, корито, (висохле) стариця Словник чужослів Павло Штепа
  5. русло — РУСЛО́, а́, с. 1. Заглиблення в ґрунті, по якому тече річка, струмок і т. ін. Стаяли живо сніги, розірвала морозні окови Річка і вниз понесла, повінню грає в руслі (І. Словник української мови у 20 томах
  6. русло — РІ́ЧИЩЕ (заглиблення, яким тече річка, струмок), РУСЛО́, ЛО́ЖЕ, ПІДЛО́ЖЖЯ розм., КОРИ́ТО розм.; ТА́ЛЬВЕГ (перев. старе). Глибинні води потекли річищем, яке вивело їх до моря (М. Словник синонімів української мови