1. Словник синонімів української мови

русло

РІ́ЧИЩЕ (заглиблення, яким тече річка, струмок), РУСЛО́, ЛО́ЖЕ, ПІДЛО́ЖЖЯ розм., КОРИ́ТО розм.; ТА́ЛЬВЕГ (перев. старе). Глибинні води потекли річищем, яке вивело їх до моря (М. Трублаїні); Озеро з часом зникає, і ріка жолобить в його колишньому дні русло (В. Гжицький); Тече Баксан в гранітнім ложі (М. Нагнибіда); Дійшли до потоку. Він пінився, гримів, лопотів по своєму кам'яному підложжі (А. Крушельницький); Потік біг химерно вижолобленим коритом (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. русло — русло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. русло — [русло] -ла, м. (на) -с'л'і, мн. русла, русеил два русла Орфоепічний словник української мови
  3. русло — -а, с. 1》 Заглиблення в ґрунті, по якому тече річка, струмок і т. ін. 2》 перен. Напрям, шлях розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. русло — Річище, корито, (висохле) стариця Словник чужослів Павло Штепа
  5. русло — РУСЛО́, а́, с. 1. Заглиблення в ґрунті, по якому тече річка, струмок і т. ін. Стаяли живо сніги, розірвала морозні окови Річка і вниз понесла, повінню грає в руслі (І. Словник української мови у 20 томах
  6. русло — РУСЛО́, а́, с. 1. Заглиблення в грунті, по якому тече річка, струмок і т. ін. Стаяли живо сніги, розірвала морозні окови Річка і вниз понесла, повінню грає в руслі (Фр. Словник української мови в 11 томах