руснак
УКРАЇ́НЦІ, МАЛОРО́СИ заст., РУСИ́НИ діал., РУ́СИЧІ діал., РУСНАКИ́ діал. "- Уже Україна!" Скільки було нас там, різні нації — і сибіряки, і таджики, і українці, і білоруси — всі, як один, впали навколішки й поцілували землю... повіриш, заплакали (О. Гончар); (Становий:) Написав (віце-губернатор) циркуляра, щоб ми, поліцейські служащі, збирали всякі відомості про те, як живуть малороси, які у їх звичаї й обичаї (Панас Мирний); Приїжджі тут більше русини з Галичини і Буковини (Леся Українка); Нелегко було пороським русичам захищати свої землі від наскоків кочівників (з журналу); В крамниці було повно люду; високі й кремезні руснаки гомоніли прудко (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- руснак — русна́к іменник чоловічого роду, істота русин Орфографічний словник української мови
- руснак — див. руснаки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- руснак — РУСНА́К див. руснаки́. Словник української мови у 20 томах
- руснак — РУСНА́К див. руснаки́. Словник української мови в 11 томах
- руснак — Руснак, русняк, -ка м. = русин. О. 1861. І. 264. МУЕ. III. 37. Словник української мови Грінченка