русти

РЕВІ́ТИ (РЕВТИ́) (видавати гучні протяжні звуки), РУСТИ́ діал.; БУТІ́ТИ діал. (глухо); РИ́КАТИ (про тварин взагалі — сильно; перев. про хижаків — видавати уривчасті загрозливі звуки); РИЧА́ТИ (про тварин — видавати протяжливі звуки, що нагадують звук "р-р-р"); МУ́КАТИ (про велику рогату худобу — видавати звуки "му-му"). — Док.: ревну́ти, ревону́ти підсил. прореві́ти (проревти́), ри́кнути, му́кнути, прому́кати. — Воно було б зовсім не диво, Коли б він їв собі м'ясиво, — Ведмідь сердито став ревіть. — А то він сіно їв! (Є. Гребінка); Щосекунди ревуть і плачуть сирени (М. Коцюбинський); Маріка починає русти. — А не перестанеш, мой! — ревнув на неї Тимофій, але так ревнув, що Маріка відразу вмовкла (Г. Хоткевич); Бик став бутіти (О. Гончар); Ведмідь гатив лапами по воді. Замість риби попадалося каміння. Він відкидав його злісно вбік і люто рикав (А. Турчинська); Серед ночі лев страшно ричав (П. Грабовський); Корови чекали вже на неї, а побачивши свою звичайну вечерю, зачали ричати з радості (І. Франко); Високе вже прокинулось. Галасували півні, ревіли корови, мукали скривджені телята (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. русти — русти́ дієслово недоконаного виду ревти діал. Орфографічний словник української мови
  2. русти — рую, руєш, недок., діал. Ревти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. русти — РУСТИ́, рую́, рує́ш, недок., діал. Ревти. Поглядаючи на овечки, що блеяли в загородах, .. на корови, що дзвонили та рули по випасах в лісі, – він не журився (М. Коцюбинський); Жінки перестрашені .. Маріка починає русти (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. русти — РУСТИ́, рую́, рує́ш, недок., діал. Ревти. Поглядаючи на овечки, що блеяли в загородах,.. на корови, що дзвонили та рули по випасах в лісі,— він не журився (Коцюб., II, 1955, 332); Жінки перестрашені.. Маріка починає русти (Хотк., II, 1966, 410). Словник української мови в 11 томах