русич

УКРАЇ́НЦІ, МАЛОРО́СИ заст., РУСИ́НИ діал., РУ́СИЧІ діал., РУСНАКИ́ діал. "- Уже Україна!" Скільки було нас там, різні нації — і сибіряки, і таджики, і українці, і білоруси — всі, як один, впали навколішки й поцілували землю... повіриш, заплакали (О. Гончар); (Становий:) Написав (віце-губернатор) циркуляра, щоб ми, поліцейські служащі, збирали всякі відомості про те, як живуть малороси, які у їх звичаї й обичаї (Панас Мирний); Приїжджі тут більше русини з Галичини і Буковини (Леся Українка); Нелегко було пороським русичам захищати свої землі від наскоків кочівників (з журналу); В крамниці було повно люду; високі й кремезні руснаки гомоніли прудко (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. русич — ру́сич іменник чоловічого роду, істота мешканець Київської Русі; українець Орфографічний словник української мови
  2. русич — РУ́СИЧ див. ру́сичі. Словник української мови у 20 томах
  3. русич — РУ́СИЧ див. ру́сичі. Словник української мови в 11 томах