рясно
РЯ́СНО. Присл. до рясни́й.
На призьбах, святкуючи, рясно Посідав балакучий народ І проводить розмовоньку красно (Дн. Чайка, Тв., 1960, 287);
Як рясно пересипані оповідання й повісті Горького приказками, прислів’ями..! (Рильський, III, 1956, 413);
Посієш вчасно — збереш рясно (Укр.. присл.., 1963, 249);
Були парубки в старовинних жупанах, взятих рясно на зборки (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 159);
Говорила огрядна, рясно вбрана мадам Шило (Гончар, Таврія, 1952, 126);
// у знач. присудк. сл.
Цвіту було так рясно, що за ним вони ледве бачили один одного (Довж., І, 1958, 479);
[Мотря:] Груша знову як багато вродила. Давно вже не було на ній так рясно (Мороз, П’єси, 1959, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рясно — ря́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- рясно — див. багато Словник синонімів Вусика
- рясно — Присл. до рясний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рясно — РЯ́СНО. Присл. до рясни́й. На призьбах, святкуючи, рясно Посідав балакучий народ І проводить розмовоньку красно (Дніпрова Чайка); Як рясно пересипані оповідання й повісті Горького приказками, прислів'ями..! (М. Словник української мови у 20 томах
- рясно — ГУ́СТО (близько один біля одного), ЩІ́ЛЬНО, РЯ́СНО, ЗГУ́СТА діал.; ЗАГУ́ЩЕНО (про посіви, посадки). Навколо вигону густо наліплено хат у балці (А. Головко); Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (І. Словник синонімів української мови
- рясно — Ря́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)