рясно

ря́сно

Присл. до рясний.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясно — ря́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. рясно — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. рясно — РЯ́СНО. Присл. до рясни́й. На призьбах, святкуючи, рясно Посідав балакучий народ І проводить розмовоньку красно (Дніпрова Чайка); Як рясно пересипані оповідання й повісті Горького приказками, прислів'ями..! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. рясно — ГУ́СТО (близько один біля одного), ЩІ́ЛЬНО, РЯ́СНО, ЗГУ́СТА діал.; ЗАГУ́ЩЕНО (про посіви, посадки). Навколо вигону густо наліплено хат у балці (А. Головко); Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (І. Словник синонімів української мови
  5. рясно — Ря́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рясно — РЯ́СНО. Присл. до рясни́й. На призьбах, святкуючи, рясно Посідав балакучий народ І проводить розмовоньку красно (Дн. Чайка, Тв., 1960, 287); Як рясно пересипані оповідання й повісті Горького приказками, прислів’ями..!... Словник української мови в 11 томах