1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рясний

рясни́й

-а, -е.

1》 Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін.

|| Скупчений у великій кількості.

|| Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт).

|| Який складається з однорідних безперервних рухів, звуків і т. ін., що швидко змінюються один одним.

|| Малопроникний, малопрозорий.

2》 Багатий, високий (про урожай).

|| перен. Плідний на що-небудь, чимсь.

3》 З багатьма складками, в густих зборках (про одяг); широкий.

4》 перен., рідко. Гарно, пишно вбраний (про людей).

5》 розм. Дуже яскравий, кольористий (про розцвітку чого-небудь).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясний — рясни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рясний — Рясни́й. Рясний. ● Рясні оплески - бурхливі оплески. Сі слова з уст представниці жіноцтва приняли збори рясними оплесками (Б., 1909, 89, 2) // пол. rzęsisty-рясний, густий, частий, rzęsiste oklaski — бурхливі оплески, порівн. Українська літературна мова на Буковині
  3. рясний — (- зелень) густий, розкішний, пишний, гіллястий, листатий; (врожай) багатий, високий, ряснистий; (гарматний вогонь) крутий, сов. навісний; (- вогні) численний; (одяг) широкий; (- хустку) барвистий. Словник синонімів Караванського
  4. рясний — I багатий (урожай), густовітий, густоколосий, густолистий, густоплідний, густоцвітий, густоцвітний, нівроку (нар.), рясненький, ряснистий, рясновітий, рясноврожайний, рясноколосий, ряснолистий, рясноплщний, ряснополий, ряснорогий, рясноцвітий... Словник синонімів Вусика
  5. рясний — [р'асний] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. рясний — РЯСНИ́Й, а́, е́. 1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Панас Мирний); Довга хата стояла під рясними вербами (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  7. рясний — ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.) сльо́зи (гра́дом) у кого і без додатка. Хтось невтішно, не зупиняючись, плаче. Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (О. Гончар). ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон. Фразеологічний словник української мови
  8. рясний — БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Словник синонімів української мови
  9. рясний — Рясни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рясний — РЯСНИ́Й, а́, е́. 1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Мирний, III, 1954, 255); Довга хата стояла під рясними вербами (Ле... Словник української мови в 11 томах