рясний

РЯСНИ́Й, а́, е́.

1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін.

Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Мирний, III, 1954, 255);

Довга хата стояла під рясними вербами (Ле, С. Голубар, 1950, 10);

// Скупчений у великій кількості.

Буйна листва кущів синіла під рясною росою, дихала ще нічною прохолодою (Коцюб., І, 1955, 206);

Скрізь висіла рясна зав’язь яблунь і груш, давно вже достигли черешні (Кач., Вибр., 1947, 62);

Рясні зморшки на лиці мінилися, як дрібненькі хвильки на холодній воді (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 53);

// Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт).

Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду (Коцюб., І, 1955, 333);

Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (Рильський, І, 1960, 93);

// Який складається з однорідних безперервних рухів, звуків і т. ін., що швидко змінюються один одним.

Рясний регіт покрив біснування полковника (Кулик, Записки консула, 1958, 175);

Це був лиш натяк, коротка вість Про інші ночі і дні, Коли гуркіт зеніток відповість Рясним вогнем на вогні (Перв., І, 1958, 80);

// Малопроникний, малопрозорий.

Рясний присмерк уже сповив вулицю (Шовк., Інженери, 1948, 316);

Вже струменями теплими угору Димки пливуть, пухнаті і рясні (Бичко, Сійся.., 1959, 104).

2. Багатий, високий (про урожай).

Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Вишня, І, 1956, 422);

// перен. Плідний на що-небудь, чимсь.

Такий час настав: і важкий, і надіями рясний (Стельмах, І, 1962, 522).

3. З багатьма складками, в густих зборках (про одяг); широкий.

— А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Л. Укр., III, 1952, 643);

Високо на шосе стоїть, як у пісні, дівчинка в рясній яскравій спідничці (Гончар, III, 1959, 171).

4. перен., рідко. Гарно, пишно вбраний (про людей).

Дівчата рясні, врочисті, без гомону, гаму вишивали на полотні (Горд., Чужу ниву.., 1947, 225).

5. розм. Дуже яскравий, кольористий (про розцвітку чого-небудь).

Купив [Гнат] гарну рясну хустку з червоними рожами (Коцюб., 1, 1955, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясний — рясни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рясний — Рясни́й. Рясний. ● Рясні оплески - бурхливі оплески. Сі слова з уст представниці жіноцтва приняли збори рясними оплесками (Б., 1909, 89, 2) // пол. rzęsisty-рясний, густий, частий, rzęsiste oklaski — бурхливі оплески, порівн. Українська літературна мова на Буковині
  3. рясний — (- зелень) густий, розкішний, пишний, гіллястий, листатий; (врожай) багатий, високий, ряснистий; (гарматний вогонь) крутий, сов. навісний; (- вогні) численний; (одяг) широкий; (- хустку) барвистий. Словник синонімів Караванського
  4. рясний — I багатий (урожай), густовітий, густоколосий, густолистий, густоплідний, густоцвітий, густоцвітний, нівроку (нар.), рясненький, ряснистий, рясновітий, рясноврожайний, рясноколосий, ряснолистий, рясноплщний, ряснополий, ряснорогий, рясноцвітий... Словник синонімів Вусика
  5. рясний — [р'асний] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. рясний — -а, -е. 1》 Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. || Скупчений у великій кількості. || Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рясний — РЯСНИ́Й, а́, е́. 1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Панас Мирний); Довга хата стояла під рясними вербами (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  8. рясний — ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.) сльо́зи (гра́дом) у кого і без додатка. Хтось невтішно, не зупиняючись, плаче. Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (О. Гончар). ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон. Фразеологічний словник української мови
  9. рясний — БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Словник синонімів української мови
  10. рясний — Рясни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)