1. Словник української мови у 20 томах

рясний

РЯСНИ́Й, а́, е́.

1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін.

Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Панас Мирний);

Довга хата стояла під рясними вербами (Іван Ле);

// Скупчений у великій кількості.

Буйна листва кущів синіла під рясною росою, дихала ще нічною прохолодою (М. Коцюбинський);

Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш, давно вже достигли черешні (Я. Качура);

Рясні зморшки на лиці мінилися, як дрібненькі хвильки на холодній воді (Є. Кравченко);

// Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт).

Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду (М. Коцюбинський);

Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (М. Рильський);

// Який складається з однорідних безперервних рухів, звуків і т. ін., що швидко змінюються один одним.

Рясний регіт покрив біснування полковника (І. Кулик);

Це був лиш натяк, коротка вість Про інші ночі і дні, Коли гуркіт зеніток відповість Рясним вогнем на вогні (Л. Первомайський);

// Малопроникний, малопрозорий.

Рясний присмерк уже сповив вулицю (Ю. Шовкопляс);

Вже струменями теплими угору Димки пливуть, пухнаті і рясні (В. Бичко).

2. Багатий, високий (про урожай).

19 січня – хрещенські морози. Яких цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай (з газ.);

// перен. Плідний на що-небудь, чимсь.

Такий час настав: і важкий, і надіями рясний (М. Стельмах).

3. З багатьма складками, густо зібраний (про одяг); широкий.

– А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Леся Українка);

Високо на шосе стоїть, як у пісні, дівчинка в рясній яскравій спідничці (О. Гончар).

4. перен., рідко. Гарно, пишно вбраний (про людей).

Дівчата рясні, врочисті, без гомону, гаму вишивали на полотні (К. Гордієнко).

5. розм. Дуже яскравий, кольористий (про розцвітку чого-небудь).

Купив [Гнат] гарну рясну хустку з червоними рожами (М. Коцюбинський).

Гіркі́ (пеку́чі, рясні́ і т. ін.) сльо́зи див. сльоза́.

◇ Ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.) сльо́зи [гра́дом] див. сльоза́;

(1) Облива́ти рясни́ми слізьми́ лице́ (д) див. облива́ти;

(2) Облива́ти рясни́ми слізьми́ не ті́льки лице́ (д) див. облива́ти;

Полива́ти (облива́ти, рідко обмива́ти) / поли́ти (обли́ти, рідко обми́ти) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми)] слізьми́ (сльоза́ми, сльозо́ю і т. ін.) див. полива́ти;

Поли́тий (обли́тий) [гірки́ми (гаря́чими, рясни́ми)] слі́зьми́ (сльоза́ми) див. поли́тий;

(3) Умива́тися рясни́ми (д) див. умива́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясний — рясни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рясний — Рясни́й. Рясний. ● Рясні оплески - бурхливі оплески. Сі слова з уст представниці жіноцтва приняли збори рясними оплесками (Б., 1909, 89, 2) // пол. rzęsisty-рясний, густий, частий, rzęsiste oklaski — бурхливі оплески, порівн. Українська літературна мова на Буковині
  3. рясний — (- зелень) густий, розкішний, пишний, гіллястий, листатий; (врожай) багатий, високий, ряснистий; (гарматний вогонь) крутий, сов. навісний; (- вогні) численний; (одяг) широкий; (- хустку) барвистий. Словник синонімів Караванського
  4. рясний — I багатий (урожай), густовітий, густоколосий, густолистий, густоплідний, густоцвітий, густоцвітний, нівроку (нар.), рясненький, ряснистий, рясновітий, рясноврожайний, рясноколосий, ряснолистий, рясноплщний, ряснополий, ряснорогий, рясноцвітий... Словник синонімів Вусика
  5. рясний — [р'асний] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. рясний — -а, -е. 1》 Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. || Скупчений у великій кількості. || Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рясний — ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.) сльо́зи (гра́дом) у кого і без додатка. Хтось невтішно, не зупиняючись, плаче. Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (О. Гончар). ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон. Фразеологічний словник української мови
  8. рясний — БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Словник синонімів української мови
  9. рясний — Рясни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рясний — РЯСНИ́Й, а́, е́. 1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Мирний, III, 1954, 255); Довга хата стояла під рясними вербами (Ле... Словник української мови в 11 томах