1. Словник української мови в 11 томах

рівнинний

РІВНИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до рівни́на 1.

Милував і заспокоював око бійців цей шмат рівнинного простору в горах (Гончар, І, 1954, 114);

Просторі степи захоплювали своєю невиміряною силою безмежжя,.. одноманітністю рівнинного пейзажу (Ле, Право.., 1957, 5);

// Власт. рівнині.

Рівнинний характер місцевості, широкі степові простори і численні ріки становили найхарактернішу фізико-географічну особливість країни скіфів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 126);

// Розташований на рівнині.

На сільських площах, особливо в рівнинних селах, повинні підноситись будівлі-орієнтири.. Це природна потреба ока (Довж., III, 1960, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівнинний — рівни́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рівнинний — -а, -е. Прикм. до рівнина 1). || Власт. рівнині. || Розташований на рівнині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівнинний — РІВНИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до рівни́на 1. Милував і заспокоював око бійців цей шмат рівнинного простору в горах (О. Гончар); Просторі степи захоплювали своєю невиміряною силою безмежжя, .. одноманітністю рівнинного пейзажу (Іван Ле); // Власт. рівнині. Словник української мови у 20 томах