1. Словник української мови в 11 томах

рівниця

РІВНИ́ЦЯ, і, ж., текст. Напівфабрикат прядильного виробництва у вигляді слабо зсуканої нитки, що йде на виготовлення пряжі.

Обірвалась рівниця при прядінні чи залишилась її частка на скалці — все йде в угар (Рад. Укр., 26.IX 1958, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівниця — рівни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рівниця — -і, ж., текст. Напівфабрикат прядильного виробництва у вигляді слабо зсуканої нитки, що йде на виготовлення пряжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівниця — РІВНИ́ЦЯ, і, ж., текст. Напівфабрикат прядильного виробництва у вигляді слабо зсуканої нитки, що йде на виготовлення пряжі. Обірвалась рівниця при прядінні чи залишилась її частка на скалці – все йде в угар (з газ.). Словник української мови у 20 томах