рівничний

РІВНИ́ЧНИЙ, а, е, текст. Прикм. до рівни́ця;

// Признач. для вироблення рівниці.

В цехах встановлено близько 150 чесальних, стрічкових, рівничних та інших агрегатів (Роб. газ., 6.IX 1963, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівничний — рівни́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рівничний — -а, -е, текст. Прикм. до рівниця. || Признач. для вироблення рівниці. Рівнична машина — машина прядильного виробництва, на якій формують рівницю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівничний — РІВНИ́ЧНИЙ, а, е, текст. Прикм. до рівни́ця; // Признач. для вироблення рівниці. У цехах установлено близько 150 чесальних, стрічкових, рівничних та інших агрегатів (з газ.). Словник української мови у 20 томах