1. Словник української мови в 11 томах

рівничниця

РІВНИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Робітниця, яка виробляє рівницю.

Дочка в 17 років вступила на шинний завод, а через рік перейшла на фабрику до матері — робітницею, рівничницею (Рад. Укр., 8.III 1964, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівничниця — рівни́чниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рівничниця — -і. Жін. до рівничник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівничниця — РІВНИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Робітниця, яка виробляє рівницю. Дочка в 17 років вступила на шинний завод, а через рік перейшла на фабрику до матері – робітницею, рівничницею (з газ.). Словник української мови у 20 томах