1. Словник української мови в 11 томах

рівноподільний

РІВНОПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який ділить що-небудь на рівні частини;

// у знач. ім. рівноподі́льна, ної, ж., мат. Лінія, що ділить кут якої-небудь геометричної фігури на дві рівні частини.

Відрізок прямої.., що ділить який-небудь кут трикутника пополам, називається рівноподільною кута трикутника (Геом., І, 1956, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівноподільний — рівноподі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рівноподільний — -а, -е. Який ділить що-небудь на рівні частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівноподільний — РІВНОПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який ділить що-небудь на рівні частини; // у знач. ім. рівноподі́льна, ної, ж., мат. Лінія, що ділить кут якої-небудь геометричної фігури на дві рівні частини. Відрізок прямої.. Словник української мови у 20 томах