різачка
РІЗА́ЧКА, и, ж., розм.
1. Ріжучий біль у животі.
Щоб тебе різачка понарізала (Номис, 1864, № 3725);
— Ти, сучий сину, глузувати взявся наді мною? — люто засичав гайдамака і зі всього розмаху ногою садонув Семена в живіт… Скорчився як од різачки. Падаючи на землю, руками за живіт тримався… (Іщук, Вербів-чани, 1961, 261).
2. Кривавий понос.
Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше — обкладки (Мирний, IV, 1955, 251);
— А чим нам бути вдоволеними? Цілий рік байдикуємо під Очаковом. Доки так сидітимем? Поки різачка всіх не перекачає? (Добр., Очак. розмир, 1965, 123).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різачка — різа́чка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- різачка — (біль) колька; (хвороба) дисентерія, червінка, пронос, сов. дизентерія. Словник синонімів Караванського
- різачка — -и, ж., розм. 1》 Ріжучий біль у животі. 2》 Кривавий пронос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різачка — (у череві) завійна, завійниця, див. різь Словник чужослів Павло Штепа
- різачка — РІЗА́ЧКА, и, ж., розм. 1. Ріжучий біль у животі. Щоб тебе різачка понарізала (Номис); – Ти, сучий сину, глузувати взявся наді мною? – люто засичав гайдамака і зі всього розмаху ногою садонув Семена в живіт... Скорчився, як од різачки. Словник української мови у 20 томах
- різачка — ДИЗЕНТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба), РІЗА́ЧКА розм., БІГУ́НКА розм., ЧЕРВІ́НКА діал. — Я відішлю кадета Біглера в лазарет... видам посвідку, що у нього дизентерія.. Бо одна справа кадет, хворий на червінку, а інша — обкаляний кадет (переклад... Словник синонімів української мови
- різачка — Різа́чка, -чки, -чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- різачка — Різачка, -ки ж. 1) Рѣзь въ животѣ. Рк. Левиц. Щоб тебе різачка попорізала. Ном. № 3725. 2) Кровавый поносъ. Словник української мови Грінченка