різночинець
РІЗНОЧИ́НЕЦЬ, нця, ч. У Росії кінця XVIII — початку XIX ст. — інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження.
Щодо нижчого шару громадянства, тобто середнього стану, воно поділилося в свою чергу на дуже багато родів і видів, між якими своєю більшістю посідають найвидніше місце так звані різночинці (Бєлін., Вибр. статті, 1948, 24);
// У XIX ст. в Росії — прогресивно настроєний інтелігент недворянського походження.
Падіння кріпосного права викликало появу різночинця, як головного, масового діяча і визвольного руху взагалі і демократичної, безцензурної преси зокрема (Ленін, 25, 1972, 91);
В поемі «Бєлинский» [М. О. Некрасова] вперше в російській літературі показаний різночинець як справжній герой громадського життя, непримиренний викривач кріпосництва, сміливий провісник свобода (Літ. газ., 27.І 1955, 4).
Значення в інших словниках
- різночинець — різночи́нець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- різночинець — -нця, ч. У Росії кінця 18 – початку 19 ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. || У 19 ст. в Росії – прогресивно настроєний інтелігент недворянського походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різночинець — Урядовчисько Словник чужослів Павло Штепа
- різночинець — РІЗНОЧИ́НЕЦЬ, нця, ч. У Росії кінця XVIII – початку XIX ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. В поемі .. Словник української мови у 20 томах