1. Словник української мови у 20 томах

різночинець

РІЗНОЧИ́НЕЦЬ, нця, ч.

У Росії кінця XVIII – початку XIX ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження.

В поемі .. вперше в російській літературі показаний різночинець як справжній герой громадського життя, непримиренний викривач кріпосництва, сміливий провісник свобода (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різночинець — різночи́нець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. різночинець — -нця, ч. У Росії кінця 18 – початку 19 ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. || У 19 ст. в Росії – прогресивно настроєний інтелігент недворянського походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різночинець — Урядовчисько Словник чужослів Павло Штепа
  4. різночинець — РІЗНОЧИ́НЕЦЬ, нця, ч. У Росії кінця XVIII — початку XIX ст. — інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. Словник української мови в 11 томах