різночинний
РІЗНОЧИ́ННИЙ, а, е.
Стос. до різночинця.
Те, що не під силу було зробити російським дворянським інтелігентам – погодити слово з ділом, – виявилося під силу вихідцю з плебейського, різночинного середовища – Базарову (з наук. літ.);
Чорносотенній буржуазії Кропивницький продовжував протиставляти різночинну інтелігенцію з її загальнодемократичними ідеями (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різночинний — різночи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- різночинний — -а, -е. Стос. до різночинця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різночинний — РІЗНОЧИ́ННИЙ, а, е. Стос. до різночинця. Те, що не під силу було зробити російським дворянським інтелігентам — погодити слово з ділом, — виявилось під силу вихідцю з плебейського, різночинного середовища — Базарову (Рад. Словник української мови в 11 томах