1. Словник української мови у 20 томах

різночинський

РІЗНОЧИ́НСЬКИЙ, а, е.

Те саме, що різночи́нний.

Суспільний розвиток Галичини висував тоді [у 80-ті рр. XIX ст.] на арену політичної боротьби нову силу – різночинську інтелігенцію (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різночинський — різночи́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різночинський — -а, -е. Те саме, що різночинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різночинський — РІЗНОЧИ́НСЬКИЙ, а, е. Те саме, що різночи́нний. Суспільний розвиток Галичини висував тоді [у 80-ті рр. XIX ст.] на арену політичної боротьби нову силу — різночинську інтелігенцію (Рад. літ-во, 3, 1957, 75); В. І. Словник української мови в 11 томах