різночинський
РІЗНОЧИ́НСЬКИЙ, а, е. Те саме, що різночи́нний.
Суспільний розвиток Галичини висував тоді [у 80-ті рр. XIX ст.] на арену політичної боротьби нову силу — різночинську інтелігенцію (Рад. літ-во, 3, 1957, 75);
В. І. Ленін вказував, що падіння кріпосного права викликало появу різночинця як головного, масового діяча визвольного руху. Почався, за визначенням В. І. Леніна, другий період визвольного руху в Росії, період різночинський, або буржуазно-демократичний (Укр. літ., 9, 1957, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різночинський — різночи́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- різночинський — -а, -е. Те саме, що різночинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різночинський — РІЗНОЧИ́НСЬКИЙ, а, е. Те саме, що різночи́нний. Суспільний розвиток Галичини висував тоді [у 80-ті рр. XIX ст.] на арену політичної боротьби нову силу – різночинську інтелігенцію (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах