1. Великий тлумачний словник сучасної мови

різночинний

різночи́нний

-а, -е.

Стос. до різночинця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різночинний — різночи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різночинний — РІЗНОЧИ́ННИЙ, а, е. Стос. до різночинця. Те, що не під силу було зробити російським дворянським інтелігентам – погодити слово з ділом, – виявилося під силу вихідцю з плебейського, різночинного середовища – Базарову (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. різночинний — РІЗНОЧИ́ННИЙ, а, е. Стос. до різночинця. Те, що не під силу було зробити російським дворянським інтелігентам — погодити слово з ділом, — виявилось під силу вихідцю з плебейського, різночинного середовища — Базарову (Рад. Словник української мови в 11 томах