різьбярський

РІЗЬБЯ́РСЬКИЙ, РІЗЬБА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до різьбя́р, різьба́р.

Ряд художньо-промислових артілей — килимарських, різьбярських та художньої вишивки — продовжують і розвивають благородні традиції гуцульського мистецтва (Гуцульська кераміка, 1956, 28);

// Стос. до різьбярства, різьбарства.

Гната Крикливця.. я поважав і любив не так за його різьбярську майстерність, як за те, що душевний він був до трудящих людей (Мур., Бук. повість, 1959, 104);

// Признач. для різьблення (у 1 знач.).

Біля ескіза лежала невеличка колода з грушини й багато різьбярських доліт. Було видно, що скульптор займається і різьбленням (Томч., Готель.., 1960, 141);

Гетьман сидів біля важкого стола, недоробленою люлькою в задумі стукав об нього. Поряд лежало теслярське й різьбярське начиння (Ле, Наливайко, 1957, 400);

// Зробл., вигот. різьбленням.

Клієнти, що з’їжджаються до санаторію з цілої Польщі.., залишатимуть сотні, сотні злотих у місцевого населення за ягоди, гриби, молочні продукти, різьбарські та керамічні вироби, килими та вишивки (Вільде, Сестри.., 1958, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різьбярський — різьбя́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різьбярський — [р'із'б’арс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. різьбярський — різьбарський, -а, -е. Прикм. до різьбяр, різьбар. || Стос. до різьбярства, різьбарства. || Признач. для різьблення (у 1 знач.). || Зробл., вигот. різьбленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різьбярський — РІЗЬБЯ́РСЬКИЙ, РІЗЬБА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до різьбя́р, різьба́р. Ряд художньо-промислових артілей – килимарських, різьбярських та художньої вишивки – продовжують і розвивають благородні традиції гуцульського мистецтва (з наук. літ.); // Стос. Словник української мови у 20 томах