різьбярський

різьбя́рський

різьбарський, -а, -е.

Прикм. до різьбяр, різьбар.

|| Стос. до різьбярства, різьбарства.

|| Признач. для різьблення (у 1 знач.).

|| Зробл., вигот. різьбленням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різьбярський — різьбя́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. різьбярський — [р'із'б’арс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. різьбярський — РІЗЬБЯ́РСЬКИЙ, РІЗЬБА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до різьбя́р, різьба́р. Ряд художньо-промислових артілей – килимарських, різьбярських та художньої вишивки – продовжують і розвивають благородні традиції гуцульського мистецтва (з наук. літ.); // Стос. Словник української мови у 20 томах
  4. різьбярський — РІЗЬБЯ́РСЬКИЙ, РІЗЬБА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до різьбя́р, різьба́р. Ряд художньо-промислових артілей — килимарських, різьбярських та художньої вишивки — продовжують і розвивають благородні традиції гуцульського мистецтва (Гуцульська кераміка, 1956, 28)... Словник української мови в 11 томах