1. Словник української мови в 11 томах

рішенець

РІШЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко.

1. Вирок суду, постанова, рішення якої-небудь організації, зборів і т. ін.

Довгі хвилини-роки переживає Гнат, очікуючи, що скаже суд. Аж ось читають рішенець, і Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір… (Коцюб., І, 1955, 76);

Гронович — це соромляжий наймолодший хлопець із шостого класу.. Миттю витягли його на кін та й оголосили йому рішенець товариства (Крим., Вибр., 1965, 311);

Прийняли ми рішенець — до посла таки звернутися, до радянського. Написали й ждемо, що то нам скажуть (М. Ол., Чуєш.., 1959, 14).

2. Те саме, що рі́шення 3.

Нова доля снується Мишуні, не треба їй перешкоджати, нехай малий сам викує свій рішенець (Ю. Янов., II, 1954, 141);

Не надійся, бо ніколи Не зміню я рішенця. Я діждусь мого Миколи (Перв., II, 1958, 257).

Знахо́дити (знайти́) рішене́ць — вирішувати, як правильно діяти в певних обставинах.

Стріне [Іван] трудність — тільки гляне, Вже й знайшов їй рішенець (Сам., I, 1958, 167).

3. перен., рідко. Те саме, що кіне́ць¹ 3.

Тут тобі й рішенець!

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рішенець — рішене́ць іменник чоловічого роду вирок суду, постанова, рішення) рідко Орфографічний словник української мови
  2. рішенець — (суду) вирок, присуд, постанова, рішення, ухвала. Словник синонімів Караванського
  3. рішенець — -нця, ч., рідко. 1》 Вирок суду, постанова, рішення якої-небудь організації, зборів і т. ін. 2》 Те саме, що рішення 3). 3》 перен., рідко. Те саме, що кінець I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рішенець — РІШЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко. 1. Вирок суду, постанова, рішення якої-небудь організації, зборів і т. ін. Довгі хвилини-роки переживає Гнат, очікуючи, що скаже суд. Аж ось читають рішенець, і Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. рішенець — СМЕРТЬ (припинення життєдіяльності організму, закінчення життя), КІНЕ́ЦЬ, СКІН уроч., КОНЧИ́НА уроч., ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, СКОНА́ННЯ, КРАЙ, МОГИ́ЛА розм., АМІ́НЬ розм., А́МБА розм., КАЮ́К розм., КАПУ́Т розм., РІШЕНЕ́ЦЬ рідко, СО́ДУХА (СО́ДУХИ мн.) розм. Словник синонімів української мови
  6. рішенець — Рішене́ць, рішенця́, -це́ві; -шенці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)