1. Словник синонімів української мови

рішенець

СМЕРТЬ (припинення життєдіяльності організму, закінчення життя), КІНЕ́ЦЬ, СКІН уроч., КОНЧИ́НА уроч., ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, СКОНА́ННЯ, КРАЙ, МОГИ́ЛА розм., АМІ́НЬ розм., А́МБА розм., КАЮ́К розм., КАПУ́Т розм., РІШЕНЕ́ЦЬ рідко, СО́ДУХА (СО́ДУХИ мн.) розм., заст. рідше. Вона захворіла, ледве встає з ліжка і тільки й говорить, що про свою смерть (Є. Гуцало); Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест (В. Стус); Чому ж отут у грудях все млоїться? Смерті, кінця боїшся? (О. Гончар); Все живе не хоче йти до скону — І трава, і птиця на землі (А. Малишко); "З твоїх уст я п'ю смерть, — прорекла вона. — Добре се знаю, І кончину свою поцілунком солоним вітаю" (П. Куліш); І зігнувшись під вагою, Хирна шкапа краю жде (П. Грабовський); Як не покаєшся, — тобі буде могила, а мені кобила (казка); Туди кожну тобі ніч везуть кого-небудь з контррозвідки. Ну, а хто вже на баржу попав, тому каюк і похорон за першим розрядом (В. Собко); Чим ми жили морально? Лише сподіванками на те, що загарбникам буде капут (Ю. Яновський); Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності свинець (Б. Олійник); Нехай тільки вловимо, буде йому содуха (Леся Українка). — Пор. заги́бель.

УХВА́ЛА (прийнята голосуванням колективна думка), ПОСТАНО́ВА, РЕЗОЛЮ́ЦІЯ, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР розм.; РІШЕ́НЕЦЬ заст.; ВО́ТУМ перев. із сл . довіри, довір'я, недовіри, недовір'я (ухвала парламенту щодо ставлення до уряду або окремих його членів); ПРИ́СУД (чиясь оцінка кого-, чого-небудь, чиєсь рішення, в тому числі й суду). Терешко розповів.. про ухвалу загальних зборів звернутись до сільської громади з заявою, щоб при розподілі землі та майна поміщицького врахували і їхні, наймитські, інтереси (А. Головко); З приводу інформації начштабу про становище в комуні написали коротеньку резолюцію (І. Микитенко); Рішення з'їзду; Мартин.. кладе перед очі Коропа приговор Стайківського сходу (Г. Косинка); Миттю витягли його на кін та й оголосили йому рішенець товариства (А. Кримський); Висловити вотум довір'я урядові країни; Шляхтич гаразд знав козачі звичаї і не чекав повторення присуду (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рішенець — рішене́ць іменник чоловічого роду вирок суду, постанова, рішення) рідко Орфографічний словник української мови
  2. рішенець — (суду) вирок, присуд, постанова, рішення, ухвала. Словник синонімів Караванського
  3. рішенець — -нця, ч., рідко. 1》 Вирок суду, постанова, рішення якої-небудь організації, зборів і т. ін. 2》 Те саме, що рішення 3). 3》 перен., рідко. Те саме, що кінець I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рішенець — РІШЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко. 1. Вирок суду, постанова, рішення якої-небудь організації, зборів і т. ін. Довгі хвилини-роки переживає Гнат, очікуючи, що скаже суд. Аж ось читають рішенець, і Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. рішенець — Рішене́ць, рішенця́, -це́ві; -шенці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рішенець — РІШЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко. 1. Вирок суду, постанова, рішення якої-небудь організації, зборів і т. ін. Довгі хвилини-роки переживає Гнат, очікуючи, що скаже суд. Аж ось читають рішенець, і Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах