1. Словник української мови в 11 томах

сабантуй

САБАНТУ́Й, я, ч. У башкирів і татар — народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт;

// перен., розм. Жорстокий бій; артилерійська підготовка.

— Командир дивізіону усвідомив, яку задачу має виконати сьогодні наш артдивізіон? — Так, все зрозуміло: генеральний сабантуй, товаришу полковник (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сабантуй — сабанту́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сабантуй — -я, ч. 1》 У башкирів і татар – народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт. 2》 жарт. Галаслива гулянка, вечірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сабантуй — САБАНТУ́Й, я, ч. У башкирів і татар – народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт. На території музею в Пирогово було організовано роботу національних міні-містечок, у яких відвідувачі могли ознайомиться з декоративним мистецтвом... Словник української мови у 20 томах
  4. сабантуй — Ю, ч. Фуршет. Після зйомок буде невеликий сабантуй. Словник сучасного українського сленгу
  5. сабантуй — сабанту́й (від тюрк. сабан – плуг і туй – свято) свято у татар і башкирів після закінчення весняних польових робіт. Словник іншомовних слів Мельничука