сабаш

СА́БАШ, у, ч., діал. Шабаш.

Небагато орендарі В сабаш наварили Та й на лихо убогого їсти запросили (Рудан., Тв., 1959, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сабаш — са́баш іменник чоловічого роду шабаш — суботнє свято діал. Орфографічний словник української мови
  2. сабаш — -у, ч., діал. Шабаш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сабаш — СА́БАШ, у, ч., діал. Шабаш. Небагато орендарі В сабаш наварили Та й на лихо убогого їсти запросили (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  4. сабаш — Сабаш, -шу м. Шабашъ, суббота у евреевъ. Словник української мови Грінченка