сагайдачний

САГАЙДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сагайда́к.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сагайдачний — Сагайда́чний прізвище Орфографічний словник української мови
  2. сагайдачний — -а, -е. Прикм. до сагайдак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сагайдачний — САГАЙДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сагайда́к. До сагайдачного набору, виходячи з матеріалів архаїчного некрополя Ольвії, входило до 50–60 стріл із бронзовими вістрями (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. Сагайдачний — (Конашевич-Сагайдачний) Петро, ?-1622, гетьман укр. реєстрового козацтва з бл. 1614; 1605-16 успішні походи на Кримське ханство та Османську імперію; 1618 учасник походу пол. Універсальний словник-енциклопедія
  5. Сагайдачний — Сагайда́чний, -ного (гетьман) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)