1. Універсальний словник-енциклопедія

Сагайдачний

(Конашевич-Сагайдачний)

Петро, ?-1622, гетьман укр. реєстрового козацтва з бл. 1614; 1605-16 успішні походи на Кримське ханство та Османську імперію; 1618 учасник походу пол. королевича Владислава на Москву; активно підтримував Руську Православну Церкву і братства, вступив з усім Військом Запорозьким до Київського Богоявленського братства; 1620 забезпечив охорону єрусалимського патріарха Феофана, який висвятив київського митрополита Іова Борецького та кількох єпископів, відновивши церковну ієрархію, втрачену після Берестейської унії 1596; очолював козацьке військо у Хотинській війні 1620-21.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сагайдачний — Сагайда́чний прізвище Орфографічний словник української мови
  2. сагайдачний — -а, -е. Прикм. до сагайдак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сагайдачний — САГАЙДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сагайда́к. До сагайдачного набору, виходячи з матеріалів архаїчного некрополя Ольвії, входило до 50–60 стріл із бронзовими вістрями (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. Сагайдачний — Сагайда́чний, -ного (гетьман) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сагайдачний — САГАЙДА́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сагайда́к. Словник української мови в 11 томах