садовий

САДО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до сад.

Дожидали пани якогось празника собі, сад прибирали — загадали чоловіків пригнати на ту садову роботу (Вовчок, І, 1955, 146);

— Глянь, як тебе, дівчину просту, привітали!.. Ти їм наче садових пахощів з України з собою занесла (П. Куліш, Вибр., 1969, 282);

Світлий промінь пада В садову гущінь (Граб., І, 1959, 192);

Краса садова, наче чаром, обмила, обхопила Христю (Мирний, III, 1954, 314);

// Який займається роботою в саду.

Колись, як тільки народився колгосп, у садовій бригаді було п’ять пар роботящих рук, а тепер — вісімдесят (Рад. Укр., 23.ХІ 1961, 3);

// Признач. для робіт у саду, для його догляду.

В республіці організовано виробництво високоякісного садового і виноградарського ручного інвентаря (Колг. Укр., 9, 1956, 2);

Садові ножиці (секатор) застосовують переважно для зрізування тонких гілок у дерев, смородини, агрусу (Колг. енц., II, 1956, 450);

Батько тримав садову лійку (Смолич, II, 1958, 8);

// Признач. для саду, який міститься в саду, розташований у ньому чи навколо нього.

В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Фр., IV, 1950, 92);

Міріам нишком крадеться попід садовим муром (Л. Укр., II, 1951, 118);

Я встаю і йду садовою доріжкою (Кол., На фронті.., 1959, 10).

◊ Садо́вий вар див. вар.

2. Який вирощують у саду; культивований; протилежне дикорослий.

На довгому дроті колихався цілий оберемок цвітних [кольорових] ліхтарів. Трохи не кожна гілка убогого садового дерева горіла своїм вогнем (Мирний, III, 1954, 260);

— То панночці пролісків простих схотілось? Їх в місті немає ніде! Тут тільки садо́ві квітки (Л. Укр., І, 1951, 46);

Садові, або культурні, троянди є результатом копіткої багатовікової праці людини (Наука.., 4, 1962, 47);

*Образно. — Ох ти [Одарочко], моя квіточка садовая,— скрикнула мати (Мирний, І, 1954, 253);

// Який живе, водиться в саду.

Розмова двох вчених відбувалась у самій гущавині запашного яблуневого цвіту, під гудіння бджіл і веселе цвірінькання садових пташок (Довж., І, 1958, 479);

// Уживається як складова частина назв рослин, птахів.

На узбережжі Чорного і Каспійського морів є рослини, які розкидають своє насіння. Називають їх перець-пирскач або садовий бальзамін (Наука.., 7, 1964, 60);

Складаючи букет, слід пам’ятати, що не всі рослини терплять сусідство. Гвоздики і садові ротики — швидко в’януть (Знання.., 6, 1969, 26);

Садовий жасмин; Садова вівсянка.

3. Стос. до садівництва (у 1 знач.); садівницький, садівничий.

Настала весна. Великі спустошення спричинили морози в садовому господарстві Середньої Росії (Довж., І, 1958, 473);

Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (Рильський, II, 1960, 70).

◊ Садо́ва голова́, рідко — те саме, що Капу́стя́на голова́ ( див. голова́).