1. Словник української мови в 11 томах

саламаха

САЛАМА́ХА, СОЛОМА́ХА, и, ж., заст. Рідка страва, пригот. із завареного на воді борошна (перев. гречаного).

Вбирали [троянці] січену капусту, Шатковану і огірки… Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було (Котл., І, 1952, 167);

Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків (Панч, Гомон. Україна, 1954, 227);

Тамара попробувала гірку саламаху і виплюнула. Ні! Цієї брудної мішанини і свині не будуть їсти (Хижняк, Тамара, 1959, 132);

Сотник прислав — спитати [кашовара]: чого це в тебе сьогодні соломаха така нудна? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 457).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саламаха — Салама́ха, солома́ха: — наїдок з хлібом, сіллю, часником, квасолею (наробити саламахи — заварити кашу) [48] — рідка страва із звареного у воді борошна [43] Словник з творів Івана Франка
  2. саламаха — салама́ха іменник жіночого роду рідка страва рідко Орфографічний словник української мови
  3. саламаха — саломаха, -и, ж., кул. Страва, приготована з товченого часнику з сіллю і хлібом, а також квасолі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. саламаха — САЛАМА́ХА¹, СОЛОМА́ХА, и, ж., заст. Рідка страва, пригот. із завареного на воді борошна (перев. гречаного). Вбирали [троянці] січену капусту, Шатковану і огірки... Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху – Як не було (І. Словник української мови у 20 томах
  5. саламаха — салама́ха 1. кул. рідка страва, зварена нашвидкуруч (перев. із додаванням борошна)(ст): Вчора ваха, дзіська ваха. На вече́ру саламаха!.. (Лисяк) 2. тюр. тюремна страва (ст) ◊ арешта́нтська салама́ха → арештантський 3. мішанина, суміш (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. саламаха — Саламаха, -хи ж. 1) Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли. Kolb. I. 54. 2) = соломаха. Не журися ти, дівчино, єсть там в полі саламаха, козацькая завертаха. Лукаш. 121. Словник української мови Грінченка