1. Словник української мови в 11 томах

самобрийка

САМОБРИ́ЙКА, и, ж., розм. Безпечна бритва.

Він щодня голився самобрийкою (Минко, Ясні зорі, 1951, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самобрийка — самобри́йка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. самобрийка — -и, ж., розм. Безпечна бритва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самобрийка — Голичка Словник чужослів Павло Штепа
  4. самобрийка — САМОБРИ́ЙКА, и, ж., розм. Безпечна бритва. Він щодня голився самобрийкою (В. Минко). Словник української мови у 20 томах