самовладання
САМОВЛАДА́ННЯ, я, с. Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність.
Старий князь вислухав сотника з належним спокоєм і самовладанням (Ле, Наливайко, 1957, 37);
— Я вже виплакалась допіру. — Мирослава звела обличчя з сухими очима і заговорила знову: — Марія Кирилівна мене потішала тим, що це з кожною спочатку буває отак, що самовладання не приходить одразу (Головко, II, 1957, 587);
Наказувала собі [Тамара] бути спокійною, за всяких обставин не втрачати самовладання (Хижняк, Тамара, 1959, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовладання — самовлада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самовладання — Самоконтроль, самовлада, контроль <�влада> над собою. Словник синонімів Караванського
- самовладання — див. витримка Словник синонімів Вусика
- самовладання — -я, с. Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самовладання — Самовлада, самовладність, самострим Словник чужослів Павло Штепа
- самовладання — САМОВЛАДА́ННЯ, я, с. Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність. Старий князь вислухав сотника з належним спокоєм і самовладанням (Іван Ле); – Я вже виплакалась допіру. Словник української мови у 20 томах
- самовладання — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови