1. Словник української мови в 11 томах

самовтішно

САМОВТІ́ШНО. Присл. до самовті́шний.

Нещодавно визволений з турецького полону Стефан Потоцький сидів на першій лаві, гордовито й самовтішно всміхаючись (Тулуб, Людолови, І, 1957, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовтішно — самовті́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. самовтішно — Присл. до самовтішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовтішно — САМОВТІ́ШНО. Присл. до самовті́шний. Нещодавно визволений з турецького полону Стефан Потоцький сидів на першій лаві, гордовито й самовтішно всміхаючись (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах