самовтішний
САМОВТІ́ШНИЙ, а, е.
1. Який виражає почуття і стан задоволення самим собою.
2. Який втішає, заспокоює самого себе.
Самовтішне міркування.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовтішний — самовті́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- самовтішний — -а, -е. 1》 Який виражає почуття і стан задоволення самим собою. 2》 Який втішає, заспокоює самого себе. Самовтішне міркування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самовтішний — САМОВТІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який виражає почуття і стан задоволення самим собою. Чарнецький збурено стиснув у шаблі держак; Потоцький стукнув об стіл келихом, аж многоцінна рідь розлилася; один тільки Лянцкоронський усміхнувся самовтішне і згорда (М. Словник української мови у 20 томах