самовтішний
самовті́шний
-а, -е.
1》 Який виражає почуття і стан задоволення самим собою.
2》 Який втішає, заспокоює самого себе. Самовтішне міркування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовтішний — самовті́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- самовтішний — САМОВТІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який виражає почуття і стан задоволення самим собою. Чарнецький збурено стиснув у шаблі держак; Потоцький стукнув об стіл келихом, аж многоцінна рідь розлилася; один тільки Лянцкоронський усміхнувся самовтішне і згорда (М. Словник української мови у 20 томах
- самовтішний — САМОВТІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який виражає почуття і стан задоволення самим собою. 2. Який втішає, заспокоює самого себе. Самовтішне міркування. Словник української мови в 11 томах