1. Словник української мови в 11 томах

самодержавно

САМОДЕРЖА́ВНО, політ. Присл. до самодержа́вний.

Король, що правив самодержавно, спирався на великих землевласників — духовенство і дворянство (Нова іст., 1956, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самодержавно — самодержа́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. самодержавно — політ. Присл. до самодержавний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самодержавно — САМОДЕРЖА́ВНО, політ. Присл. до самодержа́вний. Король, що правив самодержавно, спирався на великих землевласників – духовенство і дворянство (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах