самодержавство
САМОДЕРЖА́ВСТВО, а, с. Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи — самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм.
Намагання Карла І відновити самодержавство викликало обурення буржуазії і нового дворянства (Нова іст., 1956, 8);
Російська соціал-демократична робітнича партія ставить своїм найближчим політичним завданням повалення царського самодержавства і заміну його республікою на основі демократичної конституції.. (Ленін, 6, 1969, 193);
// Необмежена влада самодержця.
Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін, 8, 1970, 334);
// Царський уряд.
Самодержавство царя вело відчайдушну боротьбу проти запровадження представницьких установ у Росії (Ленін, 20, 1971, 4);
Скинення царя і самодержавства ми, вчителі, селянські сини, чиновники дев’ятого класу, зустріли з величезною стихійною радістю (Довж., І, 1958, 15).
Значення в інших словниках
- самодержавство — самодержа́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самодержавство — див. сваволя Словник синонімів Вусика
- самодержавство — -а, с. Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи – самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм. || Необмежена влада самодержця. || Царський уряд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самодержавство — САМОДЕРЖА́ВСТВО, а, с. Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи – самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм. Словник української мови у 20 томах
- самодержавство — САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст. Словник синонімів української мови
- самодержавство — Самодержа́вство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самодержавство — Самодержавство, -ва с. = самодержавність. К. Бай. 141. Словник української мови Грінченка