1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самодержавство

самодержа́вство

-а, с.

Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи – самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм.

|| Необмежена влада самодержця.

|| Царський уряд.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самодержавство — самодержа́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самодержавство — див. сваволя Словник синонімів Вусика
  3. самодержавство — САМОДЕРЖА́ВСТВО, а, с. Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи – самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм. Словник української мови у 20 томах
  4. самодержавство — САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст. Словник синонімів української мови
  5. самодержавство — Самодержа́вство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. самодержавство — САМОДЕРЖА́ВСТВО, а, с. Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи — самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм. Словник української мови в 11 томах
  7. самодержавство — Самодержавство, -ва с. = самодержавність. К. Бай. 141. Словник української мови Грінченка