самодіяльник
САМОДІЯ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.).
На тому концерті виступали і колективно, і індивідуально самодіяльники села: хор, танцюристи, співаки, декламатори (Смолич, День.., 1950, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самодіяльник — самодія́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- самодіяльник — -а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- самодіяльник — САМОДІЯ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.). На тому концерті виступали і колективно, і індивідуально самодіяльники села: хор, танцюристи, співаки, декламатори (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах